Бронхіт

ostriy bronhit

Гострий бронхіт – запалення бронхів.

Етіологія. Збудниками захворювання є віруси (найбільш часто парагрип, респіраторно-синцитіальних та аденовіруси), бактеріальна флора, мікоплазми. Факторами можуть бути газо- і пароподібні хімічні речовини, алергени тваринного і рослинного походження, тютюновий дим, чужорідні тіла, що потрапили в бронхи, в також термічні фактори (охолодження, вдихання холодного повітря).

Патогенез. При бронхіті уражається епітелій дихальних шляхів, порушується трофіка бронхіального дерена. Набряк слизової оболонки, патологічний секрет в просвіті бронхів знижена евакуаторна здатність, частковий бронхоспазм призводять до порушення вентиляції легень.

Клінічна картина. Критеріями діагностики бронхіту є кашель, ознаки обструкції бронхів: непостійні сухі і різнокаліберні вологі хрипи з обох сторін грудної клітини, двостороннє посилення легеневого малюнка і коренів відсутність вогнищевих і інфільтративних змін в легенях на рентгенограмі.

Виділяють гострий, обструктивний, рецидивуючий бронхіт і бронхіоліт.

Гострий (простий) бронхіт – часта форма ураження органів дихання у дітей, при якій ознаки обструкції дихальних шляхів не виражені.

Захворювання частіше починається поступово, з погіршення загального стану та підвищення температури тіла. Діти старшого віку скаржаться на головний біль, відчуття стиснення і печіння за грудиною (при трахеобронхите). На початку захворювання кашель сухий, уривчастий, болючий, завзятий, посилюється вночі і вранці, може бути пріступообразним. У дітей раннього віку іноді супроводжується блювотою. На 5-8-й день кашель стає м’яким, вологим з відділенням мізерної тягучою слизової мокроти. Потім вона приймає слизисто-гнійний і навіть гнійний характер, може містити прожилки крові. Діти раннього віку мокроту у звичайно заковтують. Перкуторний звук над легкими не змінений. Аускультативно на всьому протязі легень або в задненіжніх відділах прослуховуються сухі свистячі і різнокаліберні вологі хрипи. Кількість і локалізація хрипів непостійні, вони часто змінюються протягом дня, особливо після кашлю. Гострий бронхіт зазвичай є двостороннім процесом і закінчується одужанням через 2-3 тиждні.

Обструктивний бронхіт – зустрічається частіше у дітей раннього віку. Захворювання протікає з вираженими ознаками обструкції бронхів в результаті скупчення великої кількості слизу. Основними клінічними особливостями є подовжений “свистячий видих”, що супроводжується хрипами, які чути на відстані і можуть відчуватися пальнаторно. В акті дихання бере участь допоміжна мускулатура. На відміну від бронхполіта задухи або відчуття недостатності повітря не виникає.

Рецидивуючий бронхіт – бронхіт, протягом року три і більше разів. Тривалість кожного загострення не менше 2 тижнів. Розрізняють первинний і вторинний рецидивний бронхіт. Розвиток первинної бронхіту пов’язано з інфекцією; вторинний виникає на тлі сторонніх тіл в дихальних шляхах, аномалій розвитку органів дихання, спадкових імунодефіцитних станів.

У період загострення з’являються клінічні ознаки гострого бронхіту. У стадії ремісії незворотні морфологічні та функціональні зміни бронхолегеневої системи відсутні.

Гострий бронхіоліт (капілярний бронхіт) варіант обструктивного бронхіту. Характеризується ураженням дрібних бронхів і бронхіол з розвитком вираженої дихальної та серцево-судинної недостатності. Хворіють переважно діти перших двох років життя, особливо першого півріччя. У цьому віці є непропорційна вузькість бронхіол, їх просвіт легко звужується під впливом гіперсекреції і незначного бронхоспазма. Захворювання зазвичай розвивається у перші 3 дні вірусної інфекції і характеризується значною важкістю перебігу залежно від збудника температура в перші дні захворювання може бути гіпертерміческон або фебрильною. Шкірні покриви набувають сіро-цианотический забарвлення, виражена сшпошность слизових оболонок, губ і порожнини рота. Дихання частішає до 60-80 і більше в 1 хв, стає шумним, “пихтить”, поверховим. В акті форсованого дихання бере участь допоміжна мускулатура. Грудна клітка роздута, збільшена в об’ємі. Порушення дихання сприяє розвитку гіпоксії, що клінічно проявляється збудженням, руховим занепокоєнням, появеніем судом. Під час болісного кашлю можлива рефлекторна зупинка дихання. У легенях перкуторно визначається коробковий відтінок звуку, аускультативно над всією поверхнею вислуховуються множинні хрипи, місцями крепстіруюшіх “вологе легке”. Межі серця розширені, тони приглушені. При розвитку правошлуночкової недостатності з’являється одутлість обличчя і набряки, збільшується печінка. Рентгенологічно для бронхиолита характерна підвищена прозорість легень (розширення міжреберних проміжків і низьке стояння діафрагми).

Лабораторна діагностика. При бронхіті в крові виявляють лейкопенію або лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, лимфопению. З метою виявлення збудників проводять вірусологічне, серологічне, бактеріологічного дослідження.

Лікування. Направлено на збудника захворювання і нормалізацію функції трахеобронхіального дерева.

Хворий повинен знаходитися в добре провітрюваному приміщенні з високою вологістю повітря. При вірусної етіології захворювання в перші два-три дні призначається лейкоцитарний інтерферон, гамма-глобулін, ДПК-аза. У разі вірусно- бактеріальної інфекції показано призначення антибіотиків. У дітей старшого віку при нетяжкий перебіг бронхіту можна обмежитися застосуванням сульфаніламідних препаратів. Для розрідження і полегшення евакуації мокротиння застосовують рясне тепле пиття (“Боржомі” або питна сода з молоком), відхаркувальні мікстури, мукалтин, нашатирно-анісові краплі, “Пертусин”, “Бромгексин”, грудні збори трав (мати-й -мачуха, листя подорожника).

Придушувати кашель за допомогою лікарських засобів не слід, так як він є захисною реакцією і при рясному кількості мокротиння відсутність кашлю може призвести до обструкції бронхів. При наявності в’язкого мокротиння показані парові лужні інгаляції та аерозолі з протеолітичних ферментами. Для зняття бропхоспазма і поліпшення легеневого кровотоку застосовують еуфілін. Хворобливі відчуття за грудиною зменшуються після застосування гірчичників на грудину і межлопаточную область, зігріваючих компресів, гірчичних ножних ванн. З метою відновлювання кровообігу в бронхах рекомендується фізіотерапія: індуктотермія, УФО, мікрохвильова терапія, електрофорез з калію йодидом, кальцієм, магнієм, еуфіліном на область грудної клітини. Доцільно проведення лікувальної фізкультури, постурального дренажу і вібраційного масажу.

Основне лікування хворих обструктивним бронхітом і бронхіолітом полягає у відновленні прохідності дихальних шляхів. Для вирішення цієї проблеми спочатку видаляють мокроту з носоглотки, потім послідовно проводять інгаляції, перкусійні масаж, постуральний дренаж і оксигенотерапію. Хворим з важким перебігом захворювання здійснюється допоміжна вентиляція легень з постійним позитивним тиском у дихальних шляхах. На тлі інфузійної терапії показані еуфілін і глюкокортикоїди. При серцевій недостатності надається невідкладна допомога.

У лікуванні хворих рецидивуючим бронхітом поза загостренням велика увага приділяється лікувальної і дихальної гімнастики, санації вогнищ хронічної інфекції, десенсибілізуючої терапії.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..