Ангіна

angina-y-rebenka-

Ангіна – гостре інфекційне запалення лимфаденоидной тканини глотки з переважним ураженням піднебінних мигдалин. Ангіна може протікати як самостійне захворювання або може бути проявом ряду інфекцій (скарлатина, дифтерія).

Етіологія. Серед поширених збудників ангіни (коки, палички, віруси, гриби) основна етіологічна роль належить стрептокока і золотистого стафілококу.

Патогенез. Джерелом інфікування є хвора на ангіну або баціллоносітель. Проникнення збудника в слизову оболонку мигдалин може відбуватися повітряно-краплинним, аліментарним, а також контактно-побутовим шляхами. Найчастіше захворювання розвивається внаслідок самозаражения при наявності каріозних зубів, хронічного запального процесу в піднебінних мигдалинах і придаткових пазухаха носа. Велике значення у виникненні ангіни має зниження імунітету, охолодження.

Клінічна картина. Розрізняють: 1) катаральну ангіну, при якій запальний процес локалізується переважно на поверхні слизової оболонки мигдаликів; 2) лакунарную-видимі зміни зосереджені в криптах; 3) фолікулярну-запальний процес найбільше виражений в паренхімі мигдаликів.

Захворювання катаральну ангіну починається з підвищення температури, ознобу, болю в горлі при ковтанні, симптомів інтоксикації (підвищена стомлюваність, слабкість, головний біль, біль у м’язах). Важливою ознакою є збільшення і болючість регіонарних нижньощелепних шийних лімфовузлів. При катаральній ангіні мигдалики набряклі і гіперемована.

Для лакунарной ангіни характерні зміни піднебінних мигдалин і дужок, освіта у гирла крипт гнійних нальотів білого або світло-жовтого кольору. Наліт складається з отторгнувшегося епітелію і значної кількості лейкоцитів і може зливатися. На відміну від дифтерії він не поширюється за межі дужок, легко знімається, підлягає тканина не кровоточить.

Найбільш важкою формою є фолікулярна ангіна, при якій на поверхні мигдалин видно численні круглі, трохи підносяться над поверхнею, жовті або жовто-білі нагноившиеся фолікули величиною від 1 до 3 мм. Мигдалини гипереміровані і збільшені в розмірі.

Тривалість захворювання складає 7-10 днів. При несвоєчасному неадекватному лікуванні ангіни можуть розвинутися ускладнення. Розрізняють місцеві ускладнення, коли процес поширюється па близько розташованих органи (паратонзіллярний абсцес, шийний лімфаденіт), і ускладнення у віддалених від мигдалин органах і тканинах (отит, нефрит, кардит, поліартрит).

Для своєчасного виявлення ускладнень проводять дослідження крові і сечі в перші три дні і на 10-й день хвороби з метою виключення дифтерії показано бактеріологічне дослідження звірити з носа і зіву.

Лікування. Хворого необхідно ізолювати. Рекомендуються дотримання постільного режиму, щадна, нераздражающие їжа, рясне вітамінізоване питво.

Місцеве лікування передбачає полоскання зіву і зрошення глотки. Для полоскання використовують розчини натрію дікарбоната, натрію хлориду, фурациліну 1:5000, пастою і відвари ромашки, шавлії, евкаліпта. Всередину застосовують антибіотики широкого спектру дії, сульфаніламідні препарати, саліцилати. При важких формах ангіни антибіотики призначаються парентерально. Показано застосування десенсибилизирующих коштів, аскорбінової кислоти.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..