Гострий риніт

ostriy rinit

Гострий риніт (нежить) – воспалепне слизової оболонки носа.

Етіологія. Причиною захворювання можуть бути віруси (найбільш часто риновіруси), мікроорганізми, вплив алергічного, термічного, механічного та хімічного подразників.

Патогенез. В основі розвитку захворювання лежить нервово-рефлекторний механізм. Під впливом різних етіологічних факторів розвиваються набряк слизової оболонки носа і гіперсекреція слизу, відбувається відторгнення епітелію і зникнення ворсинок.

Клінічна картина. Протягом гострого риніту розрізняють 3 стадії: 1 суха, або подразнення (до 1 доби, іноді і більше), 2-серозних виділень (2-3 діб) і 3 слизисто-гнійних виділень, яка настає на 3-4-у добу від початку захворювання і триває кілька днів.

У дітей старшого віку спочатку з’являються відчуття сухості, печіння в носі н носоглотці, утруднення носового дихання, сльозотеча, головний біль. Знижується нюх. Голос приймає гугнявий відтінок. Через кілька годин з’являється серозно-водянисте, потім більш густе слизової виділення. Виділення викликають роздратування шкіри передодня носа. Порушується загальний стан: з’являється відчуття нездужання, озноб, підвищується температура тіла.

Запалення з носової порожнини може поширюватися на додаткові пазухи, слізно-носовий канал, барабанну порожнину, гортань, трахею, бронхи і легені.

У дітей грудного віку ріпнт супроводжується запальним процесом з боку глотки ріпофарінгітом. Порушення дихання ускладнює годування грудьми. Дитина берег сосок матері і швидко кидає. Недоїдання призводить до порушення сну, неспокою, втрати маси тіла. Підвищення температури може бути значним н триматися в перші дні хвороби, а іноді н більш продовж тельное час. Стікання слизу по задній стінці глотки викликає кашель, що посилюється при диханні через рот. Найбільш часто кашель проявляється вночі.

Алергічний риніт не супроводжується підвищенням температури тіла. Виділення з носа не набуває гнійного характеру. Дитина постійно чхає, його турбує свербіж очей і носа слизова оболонка носових ходів бліда, без ознак запалення. У мазках зі слизової носа визначають збільшене число еозинофілів.

Лікування. Направлено на відновлення прохідності дихальних шляхів і усунення запального процесу.

Для місцевого лікування застосовують: 1) противірусні мазі (лейкоцитарний інтерферон, 0,25%-0,5% оксолінова, 0,5% флореналевая, 0,05% бонафтоновая, 0,25% ріодоксоловая); 2) краплі з судинозвужувальну дію ( 0,05-0,1% розчин нафтизину, 0,05%-0,1% розчин галазолина); 3)лікарські засоби з антисептичною і в’язким властивостями (1% розчин резорцину, 0,1% розчин риванолу, 2% розчин коларголу, 20% розчин сульфацил-натрію); 4)імуностимулятори (0,01% розчин тимогена); 5) краплі складного складу, які містять антисептичні, десенсибілізуючі, протизапальні і стимулюючі імунітет препарати (“Піносол”).

Судинозвужувальні препарати слід застосовувати на початку захворювання при рясному рідкому отделяемом. Після введення судинозвужувальних крапель закапують лікарські препарати з антисептичною дією. Тривалого використання судинозвужувальних засобів необхідно уникати, оскільки їх застосування більше 2-3 днів може посилити набряк слизової оболонки носа.

Дітям грудного віку судинозвужувальні краплі рекомендується вводити за 15-20 хв до годування, щоб під час їжі дитина могла дихати носом і виділення з носа не потрапило в слухову трубу. При серозних виділеннях крім крапель можна використовувати введення лікарських засобів шляхом розпилювання (інсуфляцін).

У лікуванні широко використовується рефлекторна терапія (гірчичники до литкових м’язів, суха гірчиця в шкарпетки до підошов, гарячі ножні або загальні теплі ванни, парафінові або озокеритові черевички).

Для попередження інфікування барабанної порожнини медичній сестрі слід навчити дітей правильному очищенню носа – по черзі кожний носовий хід. Необхідно контролювати у дитини своєчасність зміни носових хусток. При подразненні шкіри навколо носа виділеннями її рекомендується змащувати стерильним маслом (вазеліновим або рослинним). Після теплових процедур дитини необхідно тепло одягнути або укласти в ліжко .

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..