Вірус свинячого грипу містить 103 унікальних генетичних зміни

virus svinnogo grippa

Вірус грипу А/H1N1 – це старий вірус в новому обличчі. У ньому відбулися істотні зміни, на які у людини немає імунітету. Про особливості нового штаму Infox.ru розповіли в НДІ грипу СЗО РАМН.

Джерело: 0629.com.ua

Вірус грипу, підступно атакував людство в 2009 році, вже не прийнято називати свинячим грипом, тепер його шанобливо іменують вірусом Н1N1. Але виходить, що за назвою він збігається з найпоширенішим вірусом грипу, який щороку укладає в ліжко мільйони, – зі збудником сезонного грипу. (В той же час вірус так званого пташиного грипу іменується H5N1.) У чому різниця між новим і старим вірусом Н1N1, розбирався кореспондент Infox.ru з допомогою фахівців. Але спочатку трохи загальної інформації.

Як влаштований вірус грипу

Вірус грипу відноситься до сімейства ортоміксовірусів. Вірусна частка має сферичну форму діаметром 80-120 нм. У центрі її знаходиться РНК вірусу, а зовні оболонка – нуклеопротеїд. На оболонці є шипи, утворені гемагглютинином – це ліпопротеїд, що забезпечує приєднання вірусу до клітини, і найважливіший поверхневий антиген вірусної оболонки. Саме антитіла, що виробляються на гемаглютинін, складають важливу частину імунної відповіді організму на вірус грипу.

Інший поверхневий антиген – нейрамінідаза, фермент, що входить до складу вірусної оболонки і допомагає вірусу проникати в клітку.

Типи вірусів

Розрізняють три групи вірусів, так звані серовар (А, В і С). Належність до кожної групи визначається типом нуклеопротеида. Поверхневі ж антигени в кожній групі різноманітні, причому їх структура часто змінюється, особливо в групі А. А всього фахівці налічують більше 2 тис. варіантів поєднань різних антигенів.

За антигенними варіантами поверхневих глікопротеїдів гемаглютиніну (Н) і нейрамінідази (N) виділяють різні штами вірусу грипу A. На сьогодні відомо 16 варіантів гемаглютиніну і 9 варіантів нейрамінідази. Віруси, що викликають грип у людини, зазвичай ставляться до трьох підтипів по гемаглютиніну (Н1, Н2 і НЗ) і до двох підтипів по нейрамінідазі (N1 і N2).

Портрет нового вірусу A/H1N1

Вірус, що послужив причиною оголошеної ВООЗ пандемії, відноситься до групи вірусів грипу А. Як вже говорилося, людство постійно зустрічається з вірусами A/H1N1, і на його рахунку кілька глобальних епідемій грипу: пандемія в 1918 році («іспанка»), епідемії грипу в 1976, 1988, 2007 роках.

На запитання кореспондента Infox.ru, в чому новизна нового штаму, відповів старший науковий співробітник лабораторії дослідження нових засобів захисту від вірусних інфекцій НДІ грипу СЗО РАМН Ігор Ніконоров. Як розповів учений, нинішній штам вірусу вперше був виділений в Каліфорнії і тому його повна назва – А/California/04/2009 (A/H1N1). Після виділення вірусу фахівці провели пошук найбільш близьких його родичів у базі GenBank нуклеотиднихпослідовностей. Виявилося, що найбільшу схожість (95%) по гену гемаглютиніну він показав зі штамом вірусу грипу А/swine/Indiana/P 12439/00 (H1N2) – типовим представником північноамериканської лінії свинячого грипу, що циркулює в США з 1999 року.

У свою чергу співробітники лабораторії молекулярної вірусології та генної інженерії НДІ грипу СЗО РАМН виявили його найбільшу схожість по гену гемаглютиніну (ідентичність 92 %) зі штамом вірусу грипу A/Wisconsin/10/1998 (H1N1). Цей штам з’явився в ході гібридизації вірусів, виділених з птахів, людини і свині. А по гену нейрамінідази він найбільш схожий (ідентичність 94 %) зі штамом A/swine/England/195852/92 (H1N1), представником євразійської лінії свинячого грипу.

Іншими словами, вчені і в США, і в Євразії об’єктивно показали подібність нового штаму з вірусом грипу свиней. Причому обтяженим гібридизацією з вірусами грипу людини і птахів.

Молекулярні генетики виявили в амінокислотної послідовності гемаглютиніну вірусу А/California/04/2009 (A/H1N1) 103 заміни, причому більше 30 з них містяться в ключових антигенних сайтах (місця зв’язування антитіл). Ці заміни змінюють антигенні властивості вірусу.

Новий вірус не більше заразний, ніж старий, але до нього немає імунітету

Той факт, що по частині назви новий штам вірусу не відрізняється від старих штамів, за словами Ігоря Никонорова, пов’язаний із сучасною класифікацією. Головне те, що фактично вірус новий і населення не має до нього імунітету. Саме в цьому полягає основна небезпека.

За даними ВООЗ, у більшості випадків при зараженні новим штамом А/H1N1 захворювання протікає в легкій ступеня. Але при цьому, якщо пацієнти потрапляють до стаціонару, їм частіше потрібно штучна вентиляція легенів, оскільки велика вірогідність розвитку вірусної пневмонії. Так що на симптоми утрудненого дихання слід звертати особливу увагу.

Що ж стосується ступеня заразність, вона, як пояснив кореспонденту Infox.ru Ігор Ніконоров, у нового штаму не вище, ніж у звичайного збудника сезонного грипу. За даними ВООЗ, на даний час вірус стабільний. Якщо ж він почне мутувати, а для цього має пройти деякий час, то може стати більш заразним.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..