Лікування Ексудативно – катарального діатезу

lechenie-diateza-

У комплексі лікувальних заходів велике значення має правильна організації режиму дня з достатнім перебуванням на свіжому повітрі. Особливого значення набуває раціональне вигодовування дитини. З харчового раціону виключаються облігатні алергени. Дітям з надмірною вагою обмежується їжа, багата вуглеводами (каші, киселі, борошняні вироби). У період загострення захворювання цукор бажано замінити сорбітом або ксилітом. Частина жиру їжі (близько 30%) доцільно вводити у вигляді рослинних жирів, багатих ненасиченими жирними кислотами. Рекомендується додаткове введення солей калію, обмеження кухонної солі і рідини.

Дітям з ексудативно- катаральним діатезом показано максимально тривале годування грудьми. З раціону годувальниці необхідно виключити можливі харчові алергени, екстрактивні речовини, продукти, до складу яких входять консерванти, барвники та харчові добавки. Для встановлення дієтичних обмежень необхідно з’ясувати, який вживається матір’ю продукт підсилює прояв діатезу у дитини. При змішаному і штучному вигодовуванні доцільно використовувати індивідуально підібрані кисломолочні суміші. У випадках завзятої течії діатезу, особливо при доведеній алергії до коров’ячого молока, слід перейти на безмолочне харчування соєва або мигдальне молоко, суміші “Семілак – ізоміл”, “Пуфі – соя”, “Белакт-соя”. В якості першого прикорму рекомендується овочеве пюре, яке вводиться в більш ранні терміни. До його складу включають білокачанну і цвітну капусту, кабачки, ріпу, картоплю. Продукти, що входять до складу пюре, вводять в раціон по черзі, через 3-5 днів кожний. З каш перевагу віддають гречаної, пшоняної, перцовой, рисової крупи. Для приготування каш та овочевих пюре слід використовувати овочевий відвар. Продукти, багаті крохмалем (картопля, рис), вимочують протягом 12 -18 годин н холодній воді. Рекомендується більш раннє введення фаршу і м’яса кролика, нежирної свинини, баранини М’ясо слід давати у відварному вигляді. Необхідно виключити м’ясні бульйони. Всі продукти призначаються строго індивідуально и вводяться поступово. Для соків н фруктових пюре краще використовувати яблука кислих сортів, лохину, смородину не рекомендують давати соки з червоних і жовтих фруктів. Для встановлення індивідуальної переносимості до певного виду їжі необхідно вести харчовий щоденник, в якому мати відзначає реакцію дитини на введення в раціон нового продукту харчування.

У разі встановлення антигену, що викликає клінічні прояви хвороби, проводиться специфічна гіпосенсібілізація, яка полягає в підшкірному введенні антигену в зростаючих дозах.

Неспецифічна гіносенсібілізація включає призначення антигістамінних препаратів (тавегіл, супрастин, перитол, фенкарол). Вираженим аітіаллергіческім дію має препарат кетотифен. При ексудативному компоненті (мокнутии) призначаються аскорбінова кислота і препарати кальцію. Лікування ЕКД передбачає застосування ферментів (мезим-форте, фестал, панкреатин), адаптогенів (дибазол, етимізол, пентоксил). вітамінів (В5, В6, В15, А). Дітям з сильним свербінням, занепокоєнням і порушенням сну показані седативні засоби (настойка валеріани, 1 % розчин натрію броміду, фенобарбітал). Використовуються фізіотерапевтичні процедури (ультразвукове лікування уражених місць, УФО). Інтеркурентних захворювання вимагають обережного медикаментозного лікування.

Для місцевої терапії уражених ділянок шкіри рекомендуються лікувальні ванни з калиною, ромашкою, чередою, чистотілом, корою дуба. При себореї голови скоринки змащують соняшниковою олією і обережно видаляють. Рясні кірки на голові та обличчі знімають після повторних накладень на кілька годин пов’язок, змочених рослинним маслом; потім протягом 2 – 3 днів роблять примочки з 0,25 % розчину нітрату срібла, 1-2% розчину резорцину. При мокну екземі лікування починають з охолоджених до 18 -20С примочок з 0.02 % розчину фурациліну, 0,05% розчину риванолу, 1-2% розчину резорцину, 0,25 % розчину нітрату срібла. Застосовуються базіки, що містять тальк, окис цинку, гліцерин; при згасанні запального процесу – емульсії , пасти. Коли мокнутіє припиниться, можна вдатися до мазеві пов’язки. Хороший ефект дають індиферентні мазі, що містять нафталан, анестезин, ланолін, саліцилову кислоту, окис цинку, крем F- 99, крем Унна. Мазі із стероїдними гормонами (преднізолоновая, ” Фторокорт “, “Локакортен “) призначаються у виняткових випадках і на короткий термін. Їх наносять па невеликі ділянки шкіри обережно, не втираючи. Суху шкіру з тріщинами слід обробляти вітаміном А, обліпиховою, шипшиновим і прокіпяченним рослинним маслом. Щоб захистити шкіру від расчесов, дитині надягають матерчаті рукавиці або накладають на ліктьові згини шинки з картону. Дітям необхідно коротко підстригати нігті, часто мити руки, смолити за чистотою натільної та постільної білизни.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..