Гіпервітаміноз D

gipervitaminoz D

Гіпервітаміноз D (D-вітамінна інтоксикація)-захворювання, обумовлене гіперкальціємією і токсичними змінами в органах і тканинах. Гіпервітаміноз виникає в результаті передозування або індивідуальної підвищеної чутливості до вітаміну D.

Передозування вітаміну D розвивається при прийомі великих доз препарату, призначення його в літній час , при одночасному призначенні з УФО або препаратами кальцію, застосуванні вітаміну D без урахування змісту кальциферола в молочних сумішах.

Підвищеною чутливістю до токсичної дії вітаміну D мають недоношені і діти, що народилися з малою масою тіла, хворі гіпотрофією, а також діти, що перебувають на змішаному і штучному вигодовуванні.

Патогенез. При гіпервітамінозі D зростає всмоктування кальцію в кишечнику і розвивається гіперкальціємія, що призводить до посиленого відкладенню солей кальцію не тільки в зонах росту трубчастих кісток, але і в нирках, стінках судин, міокарді, легенях та інших органах з їх незворотних кальцинозом. Крім того, вітамін D діє токсично на клітини. Грубо порушуються функції внутрішніх органів , розвивається інволюція тимуса, порушується імунітет.

Клінічна картина. Розрізняють гостру і хронічну інтоксикацію вітаміном D. Гостра інтоксикація розвивається при прийомі великих доз вітаміну D протягом короткого часу (2 – 10 тижнів). Ведучими проявами захворювання є ознаки кишкового токсикозу і нейротоксикоза. У дитини різко знижується апетит, з’являється блювота, запори, швидко зменшується маса тіла, виникає зневоднення, підвищується температура тіла. Дитина стає млявим, сонливим, може на короткий час втрачати свідомість. Іноді виникають судоми. Тони серця приглушені. З’являється систолічний шум, тахікардія. Артеріальний тиск підвищений. Збільшується печінка. Виражений нирковий синдром: поліурія або олігурія, в важких випадках розвивається ниркова недостатність.

Хронічна інтоксикація вітаміном D виникає при невеликій передозуванні препарату тривалістю понад 6 місяців. Клінічна картина захворювання характеризується помірно вираженими симптомами інтоксикації. Шкіра втрачає еластичність, стає сухою з сірувато-жовтим відтінком. Поступово знижується маса тіла. Порушується функція серцево-судинної системи. Розвивається хронічний пієлонефрит. Передчасно закриваються шви між плоскими кістками черепа і великому джерельце. Підвищується щільність кісток, кальцій надлишково відкладається в зонах росту.

Лабораторна діагностика. При біохімічному дослідженні крові визначається гіперкальціємія, в сечі – гиперфосфатурия, гіперкальціурія. Підвищений вміст кальцію в сечі встановлюється пробій Сулковіча. Реактив Сулковіча змішують з подвійною кількістю сечі, у здорових дітей через 12 хв виникає молочноподобное помутніння, при гіперкальціурії відразу з’являється грубе помутніння, при гіпокальціуріі суміш залишається прозорою. У сумнівних випадках рекомендується перевіряти вміст кальцію і фосфору в крові.

Лікування. Негайно припиняють прийом вітаміну D та препаратів кальцію. Хворих госпіталізують. Лікувальні заходи спрямовані на дезинтоксикацию, відновлення функцій внутрішніх органів, нормалізацію мінерального обміну і виведення солей кальцію з організму. З дієти виключаються продукти, багаті кальцієм ( коров’яче молоко, сир та ін ) Обов’язкові овочеві страви н соки. Хворим призначається рясне пиття , проводиться інфузійна терапія. Показано застосування антидотів – вітамінів А і Е, Nа2 ЕДТА, преднізолону, які є фізіологічними антагоністами вітаміну D.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..