Вірус кліщового енцефаліту

Incifolit

Загальна характеристика. Вірус відкритий Л. А. Зільбером, Є. Н. Лев- вич та ін в 1937 р. у Східному Сибіру. Кліщовий енцефаліт відноситься до інфекцій з природною осередкових.

Має типові для всіх тогавирусов структуру і хімічний склад. Культивується в первинних і перевіваемих культурах клітин, в курячому ембріоні, а також в організмі чутливих до нього білих мишей. У культурі клітин нирок свині та ін. репродукція вірусу супроводжується вираженим цитопатическим дією, в багатьох інших клітинних культурах ця дія не проявляється.

Резистентність. Вірус кліщового енцефаліту тривало зберігається в гліцерині, інактивується при нагріванні до 60-70 ° С і в розчинах дезинфікуючих засобів (лізол та ін.)

Антигени. Вірус має комплементсвязивающіе антиген і гемаглютіін. Обидва антигену виявляються в мозку заражених тварин і культуральної рідини інфікованої клітинної культури. За антигенними властивостями вірус кліщового енцефаліту близький до інших арбовіруси (шотландського енцефаломієліту овець, омської геморагічної лихоманки та ін.) Антигенні відмінності між даними вірусами носять кількісний, а не якісний характер, тому їх диференціюють за титрам в РСК і РГГА з гомологічними і гетерологічними антисироватками.

Патогенез. Вірус кліщового енцефаліту передається людині від диких тварин і птахів, через укус заражених кліщів. Спочатку він проникає в кров і викликає вірусемію, потім потрапляє в клітини ЦНС (ядра стовбурної частини головного мозку, передні роги шийного відділу спинного мозку), викликаючи енцефаломієліт. Нерідкі випадки безсимптомної інфекції серед людей, що проживають в районах природних осередків.

Імунітет. Вірус кліщового енцефаліту, так само як і багато інших арбовіруси, є потужним індуктором інтерферону і вельми чутливий до його дії. Після перенесеного захворювання або латентної інфекції залишається довічний імунітет. У сироватці крові зберігаються вируснейтрализующие антитіла.

Лабораторна діагностика. Основними в лабораторній діагностиці є виділення вірусу і виявлення наявності антитіл. Матеріалом для дослідження служать кров хворих ї тканину органів померлих. Досліджуваним матеріалом заражають мишей, курячі ембріони або культуру клітин. З серологічних реакцій застосовують РСК, реакцію гальмування гемацглютінаціі і PH. Діагностичне значення має наростання титру в парних сироватках, взятих в різні періоди хвороби.

Специфічна профілактика. Застосовують формалінізірованную вакцину. Обов’язковій вакцинації підлягають особи, які працюють в природних осередках. При укусах кліщів у районах, неблагополучних з кліщового енцефаліту, вводять протиенцефалітний імуноглобулін.

Джерело: Микробиология., В.Д.Тимаков, В.С.Левашев, Л.Б.Борисов ., Москва «Медицина» 1983г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..