Ентеровіруси

enterovirus

Поліовіруси, віруси Коксакі і ECHO об’єднані в рід ентеровірусів по патогенетичному ознакою – первинної локалізації в лімфатичних вузлах тонкої кишки або носоглотки. Це транзиторні мешканці кишкового тракту і носоглотки людини.

Структура та хімічний склад. Ентеровіруси являють собою дрібні віріони розміром 25-40 нм. Їх капсид побудований з чотирьох типів молекул поліпептиду, укладених по ікосаедрічеськая типом симетрії. Всередині капсида міститься однонитчатим лінійна молекула РНК з молекулярною масою 2,6 – 10 б . Вона входить до нуклео – протеід віріона, що складається на 20-30 % з РНК JH на 70-80% з білка. Вуглеводи і ліпіди не виявлені. Зовнішньої оболонки немає.

Резистентність. Ентеровіруси добре переносять низькі температури (-20 -70 ° С), в замороженому стані зберігаються протягом декількох років. У складі віріонів немає ліпідів, у зв’язку з чим вони стійкі до ефіру, хлороформу, дезоксихолат, стійкі також до pH в діапазоні 3,8 * -8,5. Чутливі до нагрівання і окислителям (йод, перманганат калію, хлор та ін.) Ентеровіруси втрачають своїх інфекційних властивостей у воді відкритих водоймищ, що має епідеміологічне значення.

Антигени. Ентеровіруси мають групоспецифічні комплементсвязивающіе антигени, спільні для кожного роду, і індивідуальні типоспецифічні, які виявляються в реакції нейтралізації. Антигенні властивості ентеровірусів пов’язані з Нуклеопротеїни білками капсида.

Культивування і репродукція. Ентеровіруси репродукуються в культурі клітин людини і мавп, які мають специфічними рецепторами липопротеидной природи, адсорбуючими дані віруси.

Вирион проникає в клітину господаря прямим шляхом, не утворюючи піноцітарной вакуолі. Дезінтеграція віріона починається під час адсорбції і проникнення в клітину. Біосинтез вірусної нуклеїнової кислоти і білків – здійснюється в цитоплазмі. При цьому вірусна РНК сама зв’язується з рибосомами, виконуючи функцйі ИРНК, і цілком транслюється з утворенням гігантської молекули поліпептиду (молекулярна маса 2,5 • 105). Потім відбувається розщеплення поліпептиду на окремі фрагменти за допомогою протеолітичних ферментів. Один з фрагментів є вирусспецифической РНК -залежної РНК- полімеразою (РНК – реплікази ), що бере участь у реплікації вірусної нуклеїнової кислоти. Після утворення фонду РНК та фонду капсидних поліпептидів починається збірка віріонів. В одній клітці синтезується близько 150 віріонів поліовірусу, які можуть утворювати кристалічні скупчення в цитоплазмі.

На ранніх стадіях репродукції ентеровірусів відбуваються пригнічення синтезу клітинних білків, РНК та ДНК і звільнення рибосом для синтезу віріони білків.

Джерело: Микробиология., В.Д.Тимаков, В.С.Левашев, Л.Б.Борисов ., Москва «Медицина» 1983г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..