Факти і міфи про грип

file1403932_6e31a972

Якби існував хіт-парад хвороб, то в осінньо-зимовий період топову позицію, безсумнівно, займав би грип. Захворювання це не таке вже й загадкове, проте з ним пов’язано безліч помилок і міфів.

Джерело: woman.delfi.ua

Міф 1: ГРЗ, ГРВІ і грип – різні назви однієї і тієї ж хвороби

Термін “гостре респіраторне захворювання” (ГРЗ) або “гостра респіраторна вірусна інфекція” (ГРВІ) охоплює велику кількість захворювань, багато в чому схожих один на одного.

Одним з респіраторних захворювань є гострий риніт або нежить. Він викликається цілим рядом споріднених вірусів, які називаються риновіруси. Грип викликається безпосередньо вірусом грипу (Myxovirus influenza). Типові ознаки грипу: раптове підвищення температури (39-40 °C), яка тримається 3-4 дні, озноб, сильний головний біль, біль при русі очних яблук, ломота в м’язах і суглобах. А ось нежить і біль у горлі, які зазвичай супроводжують інші ГРВІ, при грипі в перші дні захворювання не виражені.

Міф 2: лікувати грип безглуздо: ця хвороба не небезпечна і пройде сама собою

Ще й яка небезпечна. Захворювання грипом може мати летальний результат, особливо у маленьких дітей і літніх людей. Крім того, хвороба може залишити після себе різні ускладнення. Особливо грип підриває серцево-судинну систему, скорочуючи на кілька років тривалість життя.

Іронічний вислів “без лікування грип триває тиждень, а з лікуванням сім днів” містить частку правди. Але тільки не в тому випадку, якщо лікування розпочато вчасно. Особливо важливо запобігти розвитку грипу. Найгостріша фаза цієї хвороби спостерігається в першу добу після зараження. Ось тоді і треба починати лікування, а не після того, як висока температура протрималася кілька днів. Своєчасність лікування не тільки скоротить терміни хвороби, а й зменшить ймовірність розвитку ускладнень.

Міф 3: для людей з сильним імунітетом грип не страшний

Дійсно є люди, які не хворіють на грип. Така стійкість існує завдяки гарній спадковості і присутній у людини з самого народження. Однак таких щасливчиків одиниці. Решті лікарі рекомендують не нехтувати профілактикою захворювання. Людина може практично не хворіти і не застуджуватись, але це не є гарантією того, що чергова епідемія грипу обійде її стороною.

Міф 4: високу температуру необхідно негайно збивати

Поспішати збивати високу температуру не варто. Адже підвищена температура – це просто свідчення того, що організм бореться з хворобою. Інша справа, що деякі високу температуру переносять дуже погано. З’являється сильна слабкість, м’язові болі, ломота в суглобах. У таких випадках лікарі обов’язково рекомендують приймати жарознижуючі препарати, але не збивати температуру нижче 38°C.

Міф 5: грип найкраще лікувати антибіотиками

Антибіотики діють тільки на бактерії. Віруси нічого спільного з бактеріями не мають, отже, лікувати антибіотиками вірусні захворювання, в тому числі і грип, марно. Іноді на тлі ослабленого імунітету до вірусної інфекції може приєднатися вторинна бактеріальна інфекція. І тільки в такій ситуації лікар (і тільки лікар) може призначити курс антибіотиків.

Міф 6: щоб не захворіти на грип, достатньо приймати вітаміни і їсти більше цибулі, а також часнику, квашеної капусти і лимонів

Вітаміни – це чудово, але від грипу вони не врятують. Вітамінна профілактика носить загальнозміцнюючий характер і безпосередньо на вірус не впливає. Ефективність такого способу захисту від грипу – 45%. Оптимальним виходом стане комплексна профілактика, яка передбачає загартовування, імуностимулюючі препарати, вакцинацію і, звичайно, вітаміни.

Міф 7: щеплення дає стовідсотковий захист від грипу

Багато хто впевнений у тому, що після щеплення захворіти неможливо. Насправді це не так: ризик зараження залишається, але стає істотно менше. У середньому щеплення забезпечує захист на 80-90%.

Міф 8: щеплення може призвести до захворювання на грип

Жодна вакцина не викликає типового захворювання. У процесі вакцинації в організм вводять або ослаблений вірус, або його частини. Вірус, що міститься у вакцині, не може викликати захворювання, але може стимулювати організм до вироблення антитіл. Тому, коли в організм потрапляє “дикий” вірус, то не потрібно час для вироблення антитіл – вони вже є після вакцинації. Антитіла зв’язуються з вірусом і таким чином запобігають інфікуванню клітини і розмноженню вірусу. Завдяки цьому захворювання попереджається ще до його початку. Сучасні вакцини переносяться дуже легко, і після щеплення немає ніяких симптомів захворювання. Лише у деяких може з’явитися почервоніння в місці ін’єкції або незначно піднятися температура. Це, мабуть, самий неприємний наслідок від введення вакцини.

Міф 9: віруси грипу постійно мутують, значить неможливо передбачити, який з них буде в “моді”, створити вакцину, що захищає саме від нього

Всесвітня Організація Охорони здоров’я постійно досліджує переміщення вірусів по всьому світу і на підставі цього висловлює побажання розробникам вакцин. Навіть якщо прогноз виправдається не на 100%, вакцина все одно діє, так як більшість вірусів грипу мають спільні антитіла.

Міф 10: після початку епідемії вакцинацію проводити пізно

Оптимальним часом для проведення вакцинації проти грипу є осінній період з вересня по листопад. Найкраще прищеплюватися за 2-3 тижні до початку передбачуваної епідемії. Якщо з якихось причин вакцинація не була проведена вчасно, то її можна зробити і після початку епідемії, причому використовувати можна тільки вакцини з неживими вірусами. Однак якщо щеплення було зроблено тоді, коли людина вже була інфікованою вірусом грипу, але клінічні прояви ще не почалися, то вакцина може виявитися неефективною.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..