Мікрофлора організму людини

stimbifid

В організмі людини живуть приблизно 500 видів мікроорганізмів, що складають його нормальну мікрофлору. Макроорганізм і його мікрофлора в нормальних умовах перебувають у стані динамічної рівноваги ( еубіоза ), яке склалося в процесі еволюції.

Відкритими біологічними системами ( біотопами ), які сполучаються із зовнішнім середовищем, є – шкіра, які розташовані до голосової щілини відділи респіраторного яракта, ротова порожнина, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки газу, носа, передньої уретри, вагіна.

Вони заселяються мікроорганізмами, серед яких домінують бактерії.

Найпростіші і віруси представлені значно меншим числом видів.

У нормі від мікроорганізмів вільні – кров, ліквор, синовіальна рідина, кістковий мозок, черевна порожнина, плевральна порожнина, матка.

Природну мікрофлору будь-яких біотопів підрозділяють на резидентну (або постійну) і транзиторну (або випадкову).

Якщо постійна мікрофлора містить представників, специфічних для даного біотопу, то випадкова складається з особин, занесених ззовні. Так, в шлунково-кишковому тракті можуть виявитися сторонні мікроорганізми, що потрапили з їжею або питвом. Шкірні покриви найбільш часто контамініруються випадковою мікрофлорою з навколишнього середовища. У трахеї, бронхах, легенях, стравоході також може виявлятися транзиторна мікрофлора.

Постійна мікрофлора конкретного біотопу відносно стабільна за складом. Разом з тим склад і фізіологічна роль складових її мікроорганізмів далеко не рівнозначні. Тому в постійній мікрофлорі розрізняють дві фракції: облигатну і факультативну .

Облігатна мікрофлора є головною складовою будь-якого микробоценозу, вона протидіє заселенню біотопу випадковими мікроорганізмами, бере участь у процесах ферментації, іммуностимуляції, тобто виконує захисні або нормофізіологічні функції. Частка облігатної мікрофлори в складі здорового біоценозу в кілька разів вища, ніж частка факультативної фракції. Наприклад, концентрація біфідобактерій в товстій кишці досягає 10п – 1012 КУО/г.

( КУО – колонієутворюючих одиниць – число колоній, що виростають на живильному середовищі при посіві 1 г або 1 мл досліджуваного матеріалу. При визначенні концентрації мікроорганізмів беруть до уваги те, що кожна жива бактеріальна клітина утворює колонію).

Факультативна мікрофлора становить меншу частину постійних мешканців біотопу, максимальна концентрація окремих представників не перевищує 1О3 – 1О5 КУО/г. Якщо постійна мікрофлора виявляє себе переважно бродильною активністю (тобто розщепленням вуглеводів з утворенням кислих продуктів), то факультативна фракція вельми активно бере участь в гнильних процесах (розпаді білкових речовин з утворенням лужних продуктів).

Джерело: МІКРОФЛОРА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ТІЛА ЛЮДИНИ. Літус Н.В., Сергєєв А.Г., Григор’єва Ю.В., Ішутінова В.Г. Єкатеринбург, 2008

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..