Вакцина проти грипу може викликати нарколепсію

Дослідники з Медичної школи Стенфорда (США) виявили механізм, що зв’язує нарколепсию і вакцину від грипу. Що, звичайно, виглядає дивно: при нарколепсії трапляється неконтрольоване занурення в сон, раптове розслаблення м’язів, сонливість вдень, порушення сну вночі і т. п. І, здавалося б, яке відношення до цього має антигрипозна вакцина?

Джерело: compulenta.computerra.ru

А ось учені не здивовані. Вакцина призначена для імунної системи, тобто можна припустити, що причиною нарколепсії можуть бути якісь «тертя» між нервовою системою та імунною. Еммануель Міньо (Emmanuel Mignot) і Елізабет Меллінс (Elizabeth Mellins) вже кілька років вивчають можливі імунні причини нарколепсії, і приводом до цих досліджень стала кореляція між вакцинацією і новими випадками нарколепсії, яка раптово виникла під час епідемії грипу 2009 зафіксованими на наступний рік в деяких країнах Північної Європи.

ff519ce9946aaff32b6006bab2f9ca4b_resized_width_90cf0909ad273cf6571d7f5690157e63_500_q95

Повторювана сильна сонливість може бути пов’язана не тільки з перевтомою, але і, наприклад, з вашим торішнім грипом. (Фото Shutterstock.)

Більше того, виявилося, що грип сам по собі може провокувати нарколепсию: у Китаї, наприклад, після епідемії випадків дитячої нарколепсії стало в чотири рази більше, і виявляли її якраз у тих, кому вакцину не запроваджували.

Підозра, що нарколепсія може виникати з імунно – генетичних причин, з’явилося відносно давно. Було відомо, що у страждаючих нарколепсією лейкоцити несуть на своїй поверхні особливі білки, яких немає у здорових людей. Передбачалося, що ці білки можуть провокувати імунні клітини на аутоімунну відповідь, більше того, підозрювали, що імунітет атакує цілком конкретні нейрони, а саме ті, які виробляють гіпокретіну – нейропептид, який підтримує мозок в стані неспання і брак яких призводить до нарколепсії.

Однак наочно продемонструвати зв’язок між деякими властивостями імунної системи, гіпокретиновими нейронами та грип вдалося лише зараз. За спостереженням медиків, нарколепсія починалася у дітей, які отримували нову вакцину проти вірусу H1N1, і вважалося, що причиною тому ад’ювант, спеціальний компонент вакцини, який посилює її дію на імунітет. Експерименти показали, що справа зовсім не в Ад’юванті, а у вірусному білку, що міститься у вакцині. У журналі Science Translational Medicine вчені повідомляють, що у гемаглютиніну вірусу H1N1 була ділянка в 13 амінокислот, як ніби списаний з послідовності гіпокретіна.

Гемаглютинін – одна з головних мішеней для імунної системи; імунні Т -клітини ловлять його і виставляють на загальний огляд для інших імунних клітин, що синтезують антитіла. Якщо ж у Т -клітини ця маніпуляція з вірусним білком відбувається за допомогою тих особливих поверхневих білків, які відрізняють хворих нарколепсією, то імунітет просто не відчуває різниці між своїм білком і білком чужим – і Т- клітини починають хапати заодно гіпокретіну, нацьковуючи імунну систему на нього і на синтезують його нейрони. Таких нейронів всього 70 тисяч, так що імунітет легко може збити рівень гіпокретіна. Тоді стає зрозуміло, чому і грип, і вакцина проти нього провокували нарколепсію …

Від нарколепсії страждають приблизно одна людина з трьох тисяч, і ніякого більш-менш дієвого засобу проти неї поки немає. Можливо, з цими даними вдасться якщо не знайти спосіб лікування, то хоча б запобігти появі нових випадків нарколепсії. Самі автори роботи вважають, що така здатність імунітету реагувати не на один лише строго певний білок, а ще й на його потенційних родичів відіграє захисну роль: організм вивчається протистояти не тільки тому патогену, з яким зіткнувся в даний момент, а й іншим потенційними загрозам. Однак бувають і неприємні сюрпризи, коли білок патогена виявляється подібний з власним білком людини.

У той же час не можна не відзначити, що навіть серед тих людей, у яких по імунно – генетичним показниками Т- клітини повинні були б після грипу почати реагувати на гіпокретіну, це траплялося досить рідко. Тобто одній тільки генетичної схильності і появи самого вірусного білка для аутоімунної реакції може бути мало. Що, безумовно, хороша новина для тих, у кого є схильність до нарколепсії, але для вчених це означає, що зв’язок між імунітетом і нарколепсією ще досліджувати й досліджувати …

Підготовлено за матеріалами Медичної школи Стенфордського університету.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..