Вірус грипу передбачуваний

iStock_000011220460Small-pic510-510x340-17746

Часті мутації вірусу грипу, які змушують медиків постійно розробляти нові антигрипозні вакцини, виявилися більш передбачуваними, ніж вважалося раніше.

Джерело: gazeta.ru

Щороку з настанням холодів на нас насувається епідемія грипу. Найбільш звичайний штам сезонного вірусу грипу – A/H3N2. Запобігти захворювання може вакцинація, але вірус грипу славиться своєю мінливістю. Фахівцям доводиться гадати, який саме вірус відвідає нас в наступному сезоні, і постійно розробляти нові вакцини. Можливо, скоро ця задача стане простішою. ​​

Фахівці Нідерландів, Великобританії, Росії, Австралії та Сполучених Штатів під керівництвом професора Дерека Сміта з Університету Кембриджу показали, що мутацій, які призводять до зміни імунологічних властивостей вірусу, не так багато і вони цілком передбачувані.

У дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Science, брав участь і російський фахівець Михайло Єропкін, керівник лабораторії еволюційної мінливості вірусів грипу НДІ грипу МОЗ у Санкт -Петербурзі.

Антитіла антигрипозних вакцин зв’язуються з певними сайтами білка оболонки вірусу гемаглютиніну (HА). Сайт зв’язування – це особлива ділянка в молекулі, яка взаємодіє з іншими молекулами. В результаті щорічних мутацій, що відбуваються у вірусному геномі, змінюється амінокислотна послідовність HА і його антигенні властивості, тому стара вакцина мутантний вірус вже не дізнається. Зусилля вчених спрямовані на те, щоб вирішити проблему раз і назавжди: знайти консервативні послідовності НА, які зможуть служити постійною мішенню для антитіл.

Другий шлях – спробувати передбачити, як буде змінюватися вірус, і створити «попереджуючу вакцину».

Вірусний гемаглютинін – великий білок зі складною структурою. У ньому регулярно відбуваються амінокислотні заміни, але до зміни антигенних властивостей вірусу призводять тільки заміни в певних ділянках молекули. Дослідники визначили, що за 35 років, протягом яких вірус A/H3N2 циркулює в людській популяції, в цих дільницях сталися 54 заміни амінокислот. Але до зміни антигенних властивостей вірусу призводять тільки заміни в семи певних позиціях, які розташовані близько один від одного на одній невеликій ділянці НА. Залежно від типу сироватки, з якою реагують штами A/H3N2, їх можна розділити на 11 груп.

Дослідники встановили, що для переходу вірусу з однієї групи в іншу в переважній більшості випадків достатньо всього однієї амінокислотної заміни.

Раніше вважалося, що для цього необхідні щонайменше чотири амінокислотні заміни.

Оскільки мутації у вірусному геномі відбуваються часто, а для зміни його антигенних властивостей достатньо заміни єдиною амінокислоти в одній з семи позицій, можна очікувати, що нові антигенні варіанти вірусу виникатимуть часто, однак це рідкісна подія, яка трапляється приблизно раз на 3 роки. Можливо, справа в тому, що не всяка заміна сумісна з життям вірусу.

Всі сім ключових позицій амінокислот розташовані поруч з ділянкою зв’язування клітинного рецептора. Щоб розмножитися, вірус повинен потрапити в клітку людини, а для цього зв’язатися з рецептором, розташованим на поверхні клітини. Якщо ділянку зв’язування і рецептор не підійдуть один до одного як ключ до замка, зараження не відбудеться. Тому зміни НА не повинні порушувати структуру і функцію ділянки зв’язування, що накладає обмеження на можливі мутації. Амінокислоти відрізняються гидрофобностью і обсягом, тому навіть одиничні заміни поруч з цією ділянкою неминуче вплинуть на його структуру і здатність вірусу зв’язуватися з клітинним рецептором. У багатьох випадках життєздатність вірусу падає або він гине. Можливо, тому мутації у вірусу відбуваються часто, а антигенная еволюція йде повільно.

Вчені досліджували також інші віруси грипу, що викликають сезонні захворювання: B/Yamagata, B/Victoria і A/H1N1pdm09. Результат виявився таким же. Більшість мутацій , пов’язаних із зміною антигенних властивостей, викликані заміною однієї амінокислоти, розташованої поруч з ділянкою зв’язування з клітинним рецептором.

Оскільки кількість потенційних амінокислотних замін виявилося невелика, дослідники припустили, що можливості зміни антигенних властивостей сезонного вірусу грипу більш обмежені, ніж вважали раніше.

Це змінює наші уявлення про механізми його еволюції. А головне – робить можливим передбачити майбутні зміни вірусу, щоб створити вакцину «на випередження».

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..