Особливості імунної системи у дитини

imunnaya sistema u rebenka

Імунна система дитини значно відрізняється від імунної системи дорослої людини, вона недосконала, вразлива і знаходиться в процесі дозрівання та формування.

Особливо вразлива імунна система в період новонародженості. У новонароджених дітей̆ різко ослаблені всі основні механізми імунного захисту організму від патогенних бактерій і вірусів. Особливо це стосується недоношених новонароджених і дітей̆ із затримкою внутрішньоутробного розвитку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (2005 р.), щорічно від інфекційних захворювань у світі помирають близько 2 000 000 дітей, з яких більша частина припадає на дітей у віці до 6 місяців.

У перші дні життя дитина контактує з величезною кількістю чужорідних агентів – вірусів, бактерій, грибків і багатьох інших факторів зовнішнього середовища. У цей період відбувається адаптація імунної системи дитини і від того, як вона пройде в чомусь залежить її майбутнє здоров’я.

Необхідно знати, що найважливішим фактором адаптації до зовнішнього середовища та профілактики інфекцій є грудне молоко – в день дитина з грудним молоком одержує близько 108 клітин імунної системи. З молоком матері в організм дитини потрапляють готові антибактеріальні та антивірусні антитіла – секреторні імуноглобуліни A і G. Ці антитіла надходять безпосередньо на слизові шлунково-кишкового і респіраторного трактів і захищають ці слизові дитини від інфекцій. Грудне молоко підвищує стійкість дитячого організму відносно кишкових інфекцій, респіраторних інфекцій, середнього отиту. Імуноглобуліни і лімфоцити матері, які потрапляють з грудним молоком стимулюють імунну систему дитини і забезпечують довготривалий антібактеріальний̆ і противірусний̆ імунітет, що перешкоджає розвитку алергічних захворювань.

У формуванні імунної системи дітей можна виділити 5 критичних періодів. Саме в ці періоди у дитини підвищується ризик інфекційних захворювань.

І критичний період – період новонародженості.

В цей період спостерігається схильність до гнійничково-запальних процесів, септичних станів і високої чутливості до вірусних інфекцій. До 0,5% новонароджених мають ознаки вірусної інфекції.

Основні особливості періоду:

  • серед факторів вродженого імунітету високоефективний лізоцим як один з основних механізмів місцевого захисту
  • бар’єри шкіри і слизових оболонок уразливі для проникнення патогенних мікроорганізмів, тому дитина потребує ретельного догляду
  • материнські імуноглобуліни захищають новонароджених і дітей перших місяців життя від дифтерійного токсину, вірусів поліомієліту, кору, краснухи, збудників бактеріальних інфекцій (стрептокока, менінгококу, частково від правця)
  • слабкий бар’єрний захист організму дитини, через низький рівень імунних комплексів у слизових оболонках. В результаті, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів стають чутливими і незахищеними до проникнення патогенних мікроорганізмів. Тобто, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів є вхідними воротами інфекції. Тому найбільше значення для місцевого противірусного імунітету, всіх інтерферонів, має титр α-інтеферону
  • недостатня секреція інтерферонів, яка призводить до ранньої генералізації вірусних і бактеріальних інфекцій. Діти, з дефіцитом ІФН-α, часто хворіють на грип та ГРВІ, які зазвичай протікають мляво і з ускладненнями
  • висока захворюваність на пневмонію з ускладненим перебігом

II критичний період – вік 3 -6 місяців.

У цей період імунна відповідь носить в основному первинний характер без збереження імунної пам’яті. Вакцинація не приводить до формування надійної імунної пам’яті, і тільки ревакцинація формує вторинну імунну відповідь.

Основні особливості періоду:

  • висока чутливість до респіраторних вірусних інфекцій в тому числі через низький вміст білка інтерферону
  • починаються рецидивуючі гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіти, пневмонії.

У період з 10 місяців до 2,5 років, коли дитина стикається в профілактичними щепленнями, вірусами, бактеріями, в її крові спостерігається найбільший вміст лімфоцитів (клітини імунної системи, які беруть участь у виробленні антитіл проти різних видів чужорідних білків). У цей період також відбувається кількісне збільшення лімфоїдної тканини – аденоїди, мигдалини, лімфатичні вузли. У більшості дітей до кінця 2-го року життя на деякі інфекції розвивається вторинна імунна відповідь, тобто підвищується швидкість імунної відповіді і знижується сприйнятливість до цих інфекцій.

III критичний період – 2-3-й роки життя.

Значне розширення контактів дитини визначає підвищення частоти інфекційних захворювань.

Основні особливості періоду:

  • дитина погано адаптується до дитячих колективів
  • незрілість імунних процесів у слизових оболонках
  • діти чутливі до вірусних інфекцій
  • часті захворювання ЛОР-органів
  • проявляються аномалії імунітету

IV критичний період – 4-6-й роки життя.

У цей період завершується адаптація імунітету. Для нього характерна схильність дітей до захворювань верхніх дихальних шляхів до хронічного або рецидивуючого перебігу.

Основні особливості періоду:

  • формується вторинна відповідь, завдяки якій зростає швидкість імунної відповіді,
  • зберігається недолік імунітету слизових, характерно почастішання рецидивуючих захворювань носоглотки

V критичний період – 12-13 років.

У цей період починають активно функціонувати статеві залози у зв’язку з чим, з’являються статеві відмінності і в імунному статусі.

Основні особливості періоду:

  • зменшується маса лімфоїдних утворень (аденоїди, мигдалини, лімфатичні вузли)
  • у хлопчиків зростає чутливість до мікобактерій туберкульозу і полегшується перебіг алергічних і аутоімунних захворювань, а у дівчаток навпаки, ускладнюється

Необхідно відзначити ще кілька важливих особливостей імунної системи дитини!

Лімфатичні вузли у дітей раннього віку відповідають на будь-яку інфекцію збільшенням обсягу лімфоідноі̆ тканини, що проявляється припухлістю. З цією особливістю пов’язана підвищена частота і небезпека швидкого розвитку набряку в області гортані у дітей при інфекціях та алергічних реакціях. Лімфоїдна тканина, яка знаходиться в шлунково-кишковому тракті також незріла, з чим пов’язаний високий̆ ризик кишкових інфекцій.

У міру дозрівання імунної системи дитини можливий ризик надмірної імунної відповіді на подразники зовнішнього середовища і виникнення алергічних реакцій. Такі прояви оцінюються як «фізіологічні», тобто не виходять за межі вікових норм.

Важливо також відзначити, що протягом усього періоду дозрівання імунної системи спостерігається недостатнє вироблення в організмі дитини-інтерферону, спеціального білка, який володіє противірусними властивостями. У зв’язку зі слабкою противірусною активністю ГРВІ у дітей мають більш важкий перебіг і частіше виникають ускладнення через приєднання бактеріальної інфекції.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..