Чому дитина часто хворіє?

hasto hvorie

За сучасними епідеміологічними даними, поширеність хвороб органів дихання у дітей і підлітків в 6 разів вище, ніж у дорослих, і це обумовлено, перш за все, генетичною особливістю віку.

На частоту інфекцій, які переносяться дітьми, впливає комплекс факторів, основними з яких є:

  • а) запізнювання розвитку імунної системи («пізній старт»);
  • б) анатомо-фізіологічні особливості респіраторного тракту у дітей, особливості будови бронхів;
  • в) соціальні умови життя (харчування, побутові умови).

Особливо пік захворювань припадає на критичні періоди розвитку імунітету:

  • період новонародженості
  • у віці від 3 до 6 місяців
  • у віці від 2 до 3 років
  • у віці від 4 до 6 років
  • у віці від 12 до 13 років.

У дитячому віці серед захворювань дихальних шляхів абсолютно переважає гостра інфекційна патологія – ГРЗ – більше 90% усіх хвороб дихальної системи.

ГРЗ (Гострі респіраторні захворювання) – це група інфекційних хвороб дихальних шляхів, що мають подібні механізми розвитку та багато загальних клінічних рис. Ця група включає в себе інфекції, що викликаються як вірусами (в основному, респіраторні) до яких відносяться всі ГРВІ та грип, так і бактеріями. Також виділяють гострі захворювання верхніх дихальних шляхів – запалення слизових оболонок, розташованих вище голосових зв’язок (риніт, синусит, фарингіт, тонзиліт, отит) і гострі захворювання нижніх дихальних шляхів – ураження дихального тракту нижче голосових зв’язок (ларингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія).

Максимальна захворюваність ГРЗ відмічається у віці від 6 міс до 6 років і складає в середньому від 4 до 6 захворювань на рік.

ГРВІ у дітей

Дітей, схильних до частих респіраторних захворювань, прийнято називати — тих, що часто хворіють. Відбувається це через тимчасово виникаючі в організмі дитини відхилення у захисних системах організму. Зокрема у таких дітей спостерігається зниження лізоциму в носовому слизу, зниження вмісту імуноглобуліну, у 80% дітей цієї групи порушений синтез α-інтерферону, який є одним з головних механізмів в організмі щодо забезпечення антивірусного стану. За даними різних авторів, діти, які часто хворіють складають від 14 до 80% дитячого населення. На частку часто хворіючих дітей припадає від 67 до 75% всіх випадків ГРЗ.

До найбільш характерних клінічних симптомів загострення ГРЗ у часто хворіючих дітей слід віднести:

  • катаральні явища;
  • збільшення периферичних лімфатичних вузлів;
  • значне зниження м’язового тонусу і тургору тканин;
  • зміни серцево-судинної системи
  • шкірні прояви алергічного діатезу;
  • вегетосудинні порушення (блідість, синява під очима, холодні кінцівки).

Піки наростання негативної клінічної симптоматики умовно відповідають 8-му, 64-му, 128-му днях від початку відвідування дитячого дошкільного закладу.

Чим небезпечні повторні захворювання верхніх дихальних шляхів:

  • Часті і ті ГРЗ, що особливо важко протікають, призводять до виникнення вогнищ хронічної інфекції зокрема до хронічних захворювань носоглотки.
  • Може порушуватися розвиток і функціонування різних органів і систем: органів дихання з формуванням хронічних запальних процесів в бронхолегеневій системі, серцево-судинній системі, шлунково-кишковому тракті, нервовій системі.
  • Багаторазово перенесені вірусні захворювання призводять до значно вираженого зниження імунологічної опірності.
  • У зв’язку з частою захворюваністю змінюється режим рухової активності, діти рідше перебувають на свіжому повітрі, що сприяє розвитку фонових захворювань (рахіт, дистрофія, анемія та ін.) і відставання у фізичному і психомоторному розвитку.
  • У таких дітей широко і частіше невиправдано використовується велика кількість медикаментів, тобто має місце поліпрагмазія, що також може призводити до порушення опірності імунітету і розвитку алергій.
  • Може порушуватися соціальна адаптація, зумовлена частою втратою контактів з однолітками.

Лікування ГРВІ у дітей

Допомога дітям, які часто і тривало хворіють повинна включати в себе відновне (реабілітаційне) лікування, спрямоване на зниження антигенного навантаження, лікування місцевих осередків хронічної інфекції та підвищення опірності організму дитини в цілому.

Доведено, що знижена продукція інтерферону в організмі дитини – одна з вагомих причин розвитку повторюваних респіраторних вірусних захворювань. У таких дітей простудні захворювання мають затяжний характер, важкий перебіг і частіше викликають ускладнення. Тому в комплексному лікуванні грипу та ГРВІ у часто хворіючих дітей використовуються препарати інтерферону (Назоферон®).

Назоферон® підвищує активність імунних сил організму дитини і дозволяє зменшити частоту розвитку захворювань на грип та ГРВІ. Крім того, застосування Назоферону® в комплексному лікуванні грипу та ГРВІ у дітей, дозволяє попередити розвиток бактеріальних ускладнень!

Назоферон ®

  • Активує імунітет і дозволяє скоротити частоту епізодів вірусної інфекції
  • Діє на причину розвитку грипу та ГРВІ і попереджає приєднання бактеріальної інфекції
  • Безпечний противірусний препарат для лікування та профілактики ГРВІ та грипу у дітей від 1го місяця від народження
  • При появі перших симптомів дозволяє уникнути подальшого розвитку захворювання у 80% випадків
  • Інтраназальна форма введення забезпечує дію Назоферону® в місці первинного інфікування діє вже через 5-10 хвилин після застосування

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..