Профілактика грипа та грві

vakcinaciya2

Існує неспецифічна профілактика грипу та специфічна (вакцинопрофілактика).

Для неспецифічної профілактики використовуються також препарати інтерферону.

Експозиційна профілактика – має на меті запобігання контакту дитини з джерелом інфекції і передбачає наступні заходи:

  • обмеження контактів дітей у періоди підвищення сезонної захворюваності;
  • подовження часу перебування на свіжому повітрі;
  • носіння масок членами сім’ї, що мають ознаки ГРЗ;
  • ретельне миття рук після контакту з хворим на ГРЗ або предметами догляду за ним;
  • обмеження відвідування дитячих установ дітьми зі свіжими катаральними симптомами;
  • карантин (7 днів) з моменту останнього випадку захворювання;
  • проведення вологого прибирання приміщень;
  • ізоляція або госпіталізація хворих з ГРВІ;
  • щоденний огляд і термометрія контактних осіб;
  • інтерферонопрофілактіка контактних осіб.

Специфічна профілактика грипу – вакцинопрофілактика.

Важливим засобом профілактики грипу є вакцини. У вакцинованих осіб зменшується число важких випадків грипу, запобігають ускладнення, летальні випадки. Рівень захворюваності знижується в 1,7 разів. Вакцинація знижує смертність від грипу на 41%. Створює колективний імунітет при 70-80% охопленні колективу, або при вакцинації всіх членів сім’ї. Навіть при зараженні штамами грипозного вірусу, що відрізняються від вакцинних, буде спостерігатися ефект – захворювання, який протікатиме легше чи взагалі не виникне. Захисний ефект вакцинації, проведеної протягом 2-х і більше років, набагато вище, ніж одноразовий перед епідемією. Вакцинація знижує показники захворюваності не тільки на грип, а й гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ), викликаними іншими вірусами.

Грипозні вакцини індукують гуморальний імунитет і значно слабкіше клітинний. Антитіла гемаглютиніну перешкоджають прикріплення вірусу до мембранних рецепторів клітин-мішеней, а антитіла до нейрамінідазі нейтралізують її дію. Імунітет короткочасний, тому часто, потрібна щорічна вакцинація. Також щороку необхідно міняти штам вірусу грипу для виробництва вакцини.

Моніторинг циркуляції вірусів і розсилка штамів по країнах-виробниках вакцин здійснюється під егідою ВООЗ.

Для вакцинації застосовують живі та інактивовані грипозні вакцини. Живі вакцини виробляють лише в двох країнах Росії та Китаї. Оптимальні терміни вакцинації – з жовтня до середини листопада. Дітей раннього віку краще прищеплювати спліт-і суб’единичними вакцинами.

Вакцинація знижує смертність від грипу на 41%. Ефект вакцинації, проведеної протягом 2-х років, вищий, ніж одноразова вакцинація перед епідемією.

Спліт-і субодиничні вакцини можна вводити дітям з хронічною патологією, з імунними дефектами, жінкам вагітним і годуючим. Їх можна поєднувати з іншими вакцинами (у різних шприцах). Можна вводити на початку грипозного епідемічного підйому (як виняток).

Групи осіб, яким рекомендується цілеспрямовано проводити щорічну вакцинацію проти грипу.

1. Групи з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, збільшення летальності внаслідок грипу:

  • всі особи, які досягли 60 років і старше;
  • хворі будь-якого віку, що перебувають у стаціонарних медичних установах;
  • дорослі і діти, які страждають хронічними легеневими або серцево-судинними захворюваннями, включаючи дітей, що страждають на бронхіальну астму;
  • дорослі і діти з імунною недостатністю, в тому числі ВІЛ-інфіковані хворі та особи, які отримують імунодепресанти;
  • діти та підлітки (від 6 місяців до 18 років), які отримують тривале лікування ацетілсалеціловою кислотою (аспірином) тому схильні до ризику развитку синдрому Рея після грипу;
  • вагітні жінки, що відносяться до груп підвищеного ризику.

2. Особи, які можуть передавати вірус грипу іншим людям, що входять до групи підвищеного ризику:

  • лікарі, медичні сестри та інший персонал стаціонарних і амбулараторних медичних установ;
  • хворі, які змушені постійно відвідувати медичні установи;
  • медичні працівники та інші службовці, які надають допомогу на дому особам, які належать до груп підвищеного ризику;
  • члени сім’ї хворих, що відносяться до груп підвищеного ризику (включаючи дітей).

Протипоказання до застосування живих і цільновіріонних вакцин:

  • гостре захворювання;
  • алергія до курячого білка;
  • бронхіальна астма;
  • дифузні захворювання сполучної тканини;
  • захворювання надниркових залоз;
  • захворювання нервової системи;
  • хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів;
  • серцево-судинна недостатність і гіпертонічна хвороба II і III стадій;
  • хвороби нирок;
  • хвороби ендокринної системи;
  • хвороби крові;
  • вагітність.

Джерело: Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..