Лямбліоз

lyambioz

Лямбліоз (lambliosis) інвазія найпростішими (лямбліями), що перебігає переважно безсимптомно, рідше спричинює розлади функції дванадцятипалої кишки та інших органів травлення.

Причини виникнення захворювання. Збудник Lamblia intestinalis проходить вегетативну і цистну стадії розвитку. Цисти перетворюються на вегетативну форму, головним чином, у дванадцятипалій кишці під впливом травних ферментів. За допомогою присмоктувального диска лямблії чіпляються до ворсинок слизової оболонки. Частина паразитів потрапляє у нижні відділи кишок, де не знаходить сприятливих умов для існування, перетворюється на цисти і виділяється назовні.

Умови виникнення і поширення захворювання. Джерелом паразитів є хвора людина або лямбліоносій. У розповсюдженні лямблій активну роль відіграє персонал дитячих закладів і, особливо, харчоблоків. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Зараження відбувається при споживанні забруднених харчових продуктів і води, а також через руки, побутові речі. У дитячих садках і яслах цисти лямблій часто знаходять при обстеженні санвузлів, іграшок, майданчиків.

Найчастіше заражаються діти віком 1,5-4 роки (20-50 %). У дорослих лямблії знаходять у 2-4 рази рідше, переважно у хворих з дисфункцією кишок і шлунка. Частота зараження вища влітку і восени.

Механізм розвитку захворювання. Здебільшого інвазія перебігає безсимптомно. Ознаки хвороби зявляються при дуже масивній інвазії та зниженій опірності організму. Інтенсивне розмноження лямблій на слизовій оболонці у верхніх відділах кишок спричинює порушення пристінкового травлення і всмоктування, стимулює розмноження мікрофлори.

Частіше розвиваються моторні та ферментативні порушення дванадцятипалої кишки, рідше запалення. У патологічний процес можуть залучатися інші відділи травного каналу, жовчні протоки і міхур, підшлункова залоза. Але безпосередньо на ці органи лямблії не діють, у жовчі вони швидко гинуть. Можливість внутрішньотканинного паразитування лямблій не доведена.

Клінічні прояви. Розрізняють безсимптомне лямбліоносійство і лямбліоз як хворобу. У 90 % дітей з інвазією будь-яких ознак хвороби виявити не вдається. При масивній інвазії переважають симптоми ураження верхнього відділу травного каналу.
Діти скаржаться на нудоту, слабкий тупий або переймистий біль у животі, зниження апетиту, здуття живота. Час від часу їх турбують бурчання в животі і пронос, рідше закрепи. При тривалій хворобі відзначаються частий біль голови, безсоння, швидка розумова і фізична стомлюваність. Обличчя бліде, є ознаки вегетосудинної дистонії. Під час пальпації епігастрію спостерігається незначна болючість.

При обстеженні хворого виявляють дискінезію кишок, жовчних проток і міхура за гіпертонічним, а з часом й за гіпотонічним типом, може приєднуватися бактерійний холецистохолангіт. Підвищується або знижується шлункова секреція, пригнічується зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

Лямбліозна інвазія часто поєднується з кишковими інфекціями (дизентерія, сальмонельоз, балантидіаз).

Ускладнення. Розвиваються рідко. Здебільшого це дуоденіт, ентерит чи гастроентерит, холецистохолангіт, спричинені активізацією умовно-патогенної мікрофлори.

Лабораторна діагностика. Діагноз підтверджують такими методами: паразитоскопічним. рунтується на виявленні цист у свіжому, ще теплому калі і вегетативних форм лямблій у дуоденальному вмісті при мікроскопії. Дослідження доцільно провести 3-5 разів з проміжками 1-2 дні. Розглядають нативні мазки і препарати, пофарбовані розчинами Люголя й еозину. Частота знахідок збільшується при застосуванні методів формалін-ефірного збагачення, фазово-контрастної і люмінесцентної мікроскопії з допомогою акридинового оранжевого; імунологічним. Виявляють протилямбліозні антитіла в реакціях гальмування міграції лейкоцитів, бластної трансформації лімфоцитів, пошкодження нейтрофілів.

Догляд і лікування хворих. Хворих можна лікувати як в умовах лікарні, так і вдома. Застосовують такі препарати: амінох інол (2 курси по 5 днів з перервою між ними 5-7 днів), фуразол ідон (5-7 днів), метронідазол (5-7 днів) або фазижин (1-3 дні).
Добре зарекомендувала себе така схема лікування: фуразолідон віковою дозою протягом 5 днів і фазижин одноразово. Через 2 тиж. роблять контрольну мікроскопію дуоденального вмісту і калу.

Санацію здорових носіїв не проводять.

Прогноз сприятливий, але можливі рецидиви. Тому важливо вилікувати супровідні захворювання органів травлення і підвищити опірність організму (загартування, імуностимулятори).

Профілактичні заходи. Необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних правил у сімї та дитячих колективах. Потрібно мити руки після туалету і перед їдою. Воду перед вживанням треба кипятити, овочі та фрукти ретельно мити і ошпарювати окропом. Необхідно проводити щоденне вологе прибирання приміщень дитячих закладів. Для дезінфекції використовують розчини хлораміну, натрію метасилікату в таких концентраціях, як при інших кишкових інфекційних хворобах.

Джерело: МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..